[an error occurred while processing this directive]

Успенська церква

Пам'ятка архітектури

Історичний нарис

Кожна держава, місто, село має свою історію. Нею цікавляться, вивчають та передають нащадкам. Має історію і наша Успенська церква, тому ми хочемо, щоб знали її парафіяни.
На місці, де тепер вона стоїть, було колись велике кладовище. Існують перекази, що там в давні часи була велика церква. Про це свідчать і залишки мурів глибоко в землі.
Тому, саме на цій священній землі вирішили Преварський Кирило (Брус) і Гаврильчик Денис, у яких вмирали діти, принести Богові жертву - побудувати капличку. Коли привезли на колишні могили цеглу, то люди, які жили поблизу, порадившись, вирішили побудувати маленьку церкву на честь Матері Божої - покровительки всіх нещасних.
Ця церква була збудована на кошти прихожан містечка Клевань в 1905 році.
Під час ремонту церкви в 1992 році в іконостасі було знайдено дощечку, на якій записано :

" 1909 года от Рождества Христова. Построенъ сей иконостась на средства .добровольньїхь пожертвованій, безь всякаго содействія і вмешательства настоятеля, а равно и всего церковнаго причта Рождественской Церкви, в сіє время настоятелем бьіль Евсевій Марковскій ".
З іншого боку цієї дощечки було написано :
" Труженики - же сего Успенскаго Храма, Діонісій Филиповь Гаврильчикь, Евфимий Софроновь Юцко, Йван Степановь Гаврильчикь, Кириль Преварскій ".
Успенська церква була приписана до церкви Різдва Христового містечка Клевань. У ній відправляли службу Божу в свято Успіння Божої Матері і на третій день Пасхи.
У 1964 році представники Клеванської більшовицької влади заборонили відправляти службу Божу в Успенській церкві і наказали священикові Поляку здати всі ікони. Проте, священик роздав ікони жителям Успенської вулиці, на якій знаходиться церква. Велику ікону Успіння, що була у вівтарі, Євангеліє, чашу, кадильницю було перенесено до церкви Різдва Христового, а Плащаницю з Успенської церкви зберіг у Грабовській церкві отець Ракс Володимир. Жителі Успенської вулиці підтримували порядок на цвинтарі. Нестерович Леонтій білив стіни знадвору, хоча церква не діяла.
У 1975 році за ініціативою Серветника Василя і при його активній допомозі церква була обгороджена сіткою.
На початку 80-х років XX століття, у зв'язку з сильними переслідуваннями комуністичною владою, Успенська церква прийшла у непридатність: зігнили крокви, балки, дошки під бляхою, поржавіла покрівля. Ремонт не проводився, і аж у 1987 році була замінена бляха на даху.
Коли зменшилося переслідування українців більшовицькою владою, у Клевані відродилася громадська організація " Просвіта ". Її члени організували збір підписів парафіян, які бажали б перейти під юрисдикцію Української Автокефальної Православної Церкви ( УАПЦ ). Бажаючих виявилось досить багато, і члени "Просвіти" - Гринчук Богдан, Гомон Лонгвін, Веремчук Яків, Євушко Борис пішли до священика Зінькова Івана з проханням, щоб у церкві Різдва Христового служба Божа проводилась
українською мовою і щоб церква стала автокефальною, незалежною від Московського патріархату. Проте, священик Іван Зіньков відповів категоричною відмовою. Тоді члени " Просвіти" вирішили відбудувати Успенську церкву.
29 жовтня 1991 року було зареєстровано виконкомом Рівненської обласної Ради Статут релігійної громади УАПЦ і передано безкоштовно у власність цієї громади Успенську церкву.