Історія
Досить значне селище міського типу Рівненщини. Розташоване в 20-ти кілометрах від обласного й водночас районного центру м.Рівне.
Можна зустріти в радянській літературі назви Клевань Перша та Клевань Друга. В принципі, різниці немає. Це один населений пункт. Просто Перша Клевань була прив'язана до автомобільної траси Рівне - Луцьк, або якщо дивитись глобальніше, то Київ - Брест (М 08), а Друга Клевань ототожнювалась з залізницею Рівне - Ковель.
Дуже дивно, але сучасні туристичні маршрути обходять стороною це селище. В кращому випадку туристам покажуть з дороги костел, що височіє на пагорбі по праву руку від автотраси, якщо Ви їдете до Луцька. Якщо дозволить темп подання інформації, то згадають про церву, що розміщена зліва від траси. І лише деякі екскурсоводи згадають про залишки палацу Чарторийських, що зберігся в Клевані. Остання пам'ятка, як на мене заслуговує на найбільшу увагу, тому що вся історія Клевані пов'язана з іменами саме кількасотлітніх володарів Клевані - князів Чарторийських.
Місцевість ця була заселена з давніх-давен - на території Клевані виявлені залишки поселення доби бронзи (І тисячоліття до н.е.) в якому були виявлені кам`яні сокири, наконечники стріл, зернотерки та інші речі. Досліджені також залишки давньоруського городища.
В "Історії міст та сіл Української УРСР, Рівненська область" пишеться, що в додатку до "Повісті времінних літ" "...згадується населений пункт Коливань під 1113 роком. На думку деяких істориків , вона тотожна з містечком Клевань"
Отже "населений пункт Коливань" повинен завдячувати своєму становленню й розквіту литовсько-польському магнатському роду Чарторийських. В 1315 році Великим князем Литовським стає Гедимін (Гедимінас)- дуже войовничий і розумний князь. Його син Ольгерд виголошує девіз, що "вся Русь просто повинна належати литовцям". Справи зі словами у Ольгерда (Альгердаса) не розходилися. Вже в 1362 році він займає Київ. Майже вся правобережна Україна, в тому числі й Волинь опиняється під владою литовців. Нащадок Ольгерда - Свидригайло, в 1446 році, дарує Михайлу Васильовичу Чарторийському "имение в Луцкому повіті монастир святого Ніколи на Клеваніі над Стублем же"
В другій половині ХV столітті Михайло Чарторийський закладає на правому березі р.Стубла мурований замок, що оточували рукотворні водяні рови. В 1495 році завершує будівництво клеванського замку вже його син Федір Михайлович. Від тієї забудови до нашого часу збереглися східна й західні вежі.
Економічному і культурному розвитку Клевані сприяли як природні умови, так і географічне положення. Вона знаходилась на торгових шляхах, які йшли з Києва на Луцьк, Краків.
В ті часи населення Клевані торгувало хлібом, медом, худобою, ремісничими виробами. Часто тут бували іноземні купці. Про це свідчать знайдені на території Клевані польські, литовські та чеські монети XIV-XV століть.
Після Люблінської унії Клевань входила до Луцького повіту Волинського воєводства Польщі.
Черговий власник Клевані, Єжи (Юрій) Іванович Чарторийський (1550 - 1630) після переходу в католицизм будує в Клевані дерев`яний костел. В 1610 році на його місці закладається новий мурований храм. Будівництво його було завершено в 1630 році. Він досить добре зберігся до наших днів і його чудово видно з автотраси.
Населення Клевані складалося з ремісників, купців, шляхти і замкової челяді. 1629 року тут було 306 дворів, з них: 247 будинків міських жителів, 23 хати замкової челяді - кухарів, пекарів, мулярів, рибалок, мисливців, візників, ткачів, слюсарів.
Тяжкий соціальний і національний гніт, який терпіли жителі Клевані, був причиною того, що населення брало участь у селянсько-козацькому повстанні під проводом С. Наливайка, визвольній війні 1648-1654 рр. У серпні 1648 року повстанці вигнали шляхту з містечка. Через 4 роки Клевань було спалено татарами, залишився лише замок.
Благовіщенський костел побудований в стилі раннього бароко з шикарним декорованим фасадом. В костелі довгий час була усипальниця Чарторийських. Після реставрацій 1747, 1830 та 1901 років костел дещо втратив свою первозданність. До того ж реставрація, що почалася після отримання Україною незалежності повністю не завершена. Але все одно незважаючи на свій 400-літній вік костел виглядає дуже добре.
В 1632 році Єжі (Миколай) Юрійович Чарторийський (1585 - 1661) - князь Чарторийський, каштелян Волинський (1633), воєвода Подільській (1655), воєвода Волинський (1657), передає замок у володіння отців-єзуїтів, які в свою чергу після деякої реставрації влаштовують на його території єзуїтську колегію.
Звягельський міщанин Михайло Тиша організував сильний загін, на основі якого потім був сформований козацький полк. Проголосивши себе полковником, він розпочав похід на Клевань, яку захопив при сприянні міщан. Потім оволодів Оликою і подався до Луцька, мешканці якого, "побратавшись" з повстанцями, провели їх через передмістя до валів.
Слід зазначити, що у зв'язку з перемогами Б.Хмельницького мав місце і зворотній процес, коли на Україну прибували переселенці з інших земель. Як пише М.Володимирський-Буданов: "На час приєднання Малоросії до Московської держави населення цієї країни є (в переписах складених московськими чиновниками у 1654 році) досить значним"
Всього ж у Луцькому, Кременецькому і Володимирському повітах було зруйновано понад 620 міст і містечок і великих сіл, в тому числі такі як Луцьк, Володимир, Кременець, Остріг, Рівне, Дубно, Берестечко, Любарів, Деражне, Тучин, Полонне, Клевань, Збараж, Козин та ін. Чимала кількість мешканців Волині перейшла до козацької території
З метою отримати допомогу (в першу чергу - військову) в боротьбі проти Речі Посполитої і визволити всі етнічні українські землі Б.Хмельницький у березні 1654р. уклав угоду з Московською державою. Розпочались об'єднані військові дії московсько-українського війська проти Польщі та кримських татар, котрі стали союзниками останньої.
В 1652 році Клевань була спалена татарами, але замок вистояв.
Король польський, Ян Казимір, 30 березня 1654 р. надає Клевані статус міста - Магдебурзьке право. На гербі и печатці міста був зображений Святий Михаїл. В місті діяли пекарський і ткацький цехи. Клевані надається право на проведення січневого й вересневого ярмарку. Хоча те що місто являлось значним торговим центром Волині й до надання Магдебурдії, свідчать знахідки на території Клевані польських, литовських та чеських монет XIV - XV століть.
Місто живе й розвивається. Тут бували Карл ХІІ та Петро І.
Православна громада уживалась з католиками. В 1777 році за Казимежа Костки Чарторийського, в Клевані зводиться мурована церква Різдва Христового.
По другому поділу Польщі між Росією, Прусією та Австрією в 1793 році Волинь відходить до Романових.
В 1817 році в палаці Костянтин Чарторийський влаштовує польську гімназію, але проіснувала вона лише до 1831 року. Потім на протязі 1834-1836 років тут також діяв навчальний заклад, але не довго.
В 1860 році Чарторийські продають Клевань удільному відомству. В палаці деякий час розміщувалось управління маєтками царя Олександра ІІ.
В 1866 році Клевань стає волосним центром.
"Історія міст та сіл УРСР, Рівненська область": "Чимале значення для розвитку Клеваны мало прокладання залізничної колії Київ - Брест у 1873 році. Тоді починає розвиватися ще Клевань Друга, де поселяються робітники, службовці, які працювали на залізниці. Сприяло розвитку Клевані Другої і прокладена у 1882 році залізниця Степань - Клевань.
Спорудження шосейної дороги і залізниці зумовило збільшення кількості населення Клевані. Коли в 1889 році в містечку проживало 3226 чоловік, то у 1897 році вже 4230 чоловік. Пожвавлюється економічний розвиток Клевані. З 1913 року починають діяти металообробна майстерня, водяний млин. Далі розвивається торгівля, щомісячно відбувалися ярмарки. Але про освіту трудящих ніхто не дбав. У Клевані працювала тільки початкова школа, заснована 1867 року.
А 1877 року до Клеванського замку було переведено духовне училище з села Дермань."
Після Першої світової війни й пістряви зміни різних влад, Клевань відходить до Польщі (осінь 1920). До 1939 року промисловість Клевані поповнилась невеликим цегельним заводом та майстернею по виготовленню запчастин для с/г машин.
Як і в усіх містах та містечках Галичини, у Клевані проживала чимала єврейська громада. Настільки чимала, що у польському путівнику по Волині за 1929р. Клевань так і називають - "жидівське містечко з населенням в 1300 чоловік".
Під час Другої світової Клевань була штаб-квартирою польської Самооборони. Німці цього, безперечно, не простили: коли у 1942р. Клевань була окупована фашистами, тут було по-звірячому вбито всіх польських самооборонців. А в 1943р. прийша УПА - і перебила тих, хто до Самооборони, може, й не належав, але належав до польської крові. На додаток, перебите поселення ще й спалили. Такі були часи...
Після початку Великої Вітчизняної війни, вже 3 липня Клевань займають німецькі війська. В приміщенні школи № 4 був влаштований табір для радянських військовополонених.
Зимою 1944 року німці були вибиті з Клевані.
За радянських повоєнних часів в приміщеннях замку був влаштований якийсь навчальний заклад, але що то за заклад, важко сказати.
Може в замку був дитячий протитуберкульозний санаторій, який був відкритий невдовзі після війни. Можливо це було професійно-технічне училище по підготовці механізаторів (створене в 1953 році), можливо це був навчально-виробничий комбінат глухонімих, який виготовляв меблі (створений в 1956 році).
23 жовтня 1996р. сесiя Клеванської селищної ради затвердила сучасний герб: в зеленому полі Архангел Михаїл в золотому обладунку з золотим мечем і терезами стоїть над срібним змієм, у якого червоні очі й пазурі. Щит обрамований декоративним картушем і увiнчаний срібною мiською короною з трьома вежками; прапор - лише атрибут архістратига Михаїла - меч. Меч поміщений в стовп на зеленому клині, витікаючому з верхньої кромки полотнища, решта простору прапора - жовтого кольору.. Автори - Ю.Терлецький, А.Гречило. Герб реконструйовано за міським знаком XVIIст. Зелений колір символізує ліси, серед яких виникло містечко, жовтий - сільське господарство, яким займалися жителі Клеваня.
Прототипом герба і прапора стала сільська печатка 1777 року, де зображений архангел Михайло.
Центральна вулиця |
||
| Закачати презнтацію в форматі swf | ||
| Закачати avi файл | ||
| Закачати презентацію PowerPoint |